ПОДІЛЛЯ. Народне вбрання

 ПОДІЛЛЯ. Народне вбрання


Цей етнографічний регіон обіймає територію сучасних областей Тернопільської, Хмельницької (без північних районів), Вінницької; частково Черкаської (Уманщину) й ті райони Чернівецької; які розташовані на межі з Тернопільщиною та Хмельниччиною. 

На Поділлі чоловічий стрій складався з білої сорочки, білих, чорних або синіх штанів, чугаїни, опанчі, кожуха, конічної та високої циліндричної (на завісах) смушевої шапки, капелюха, чобіт. У Східному Поділлі сорочку з доморобного полотна, кроєну в перекидку з відкладним коміром, оздоблювали вишивкою на комірі, пазусі, нижній частині рукава, подолку. Часто застосовували вохристі нитки. Тунікоподібні сорочки з коміром-стійкою вишивали на комірі, пазусі, манжетах нитками червоного й чорного кольорів у вишивці домінував геометричний орнамент. У західному Поділлі сорочки були вишиті багатше, часто мали яскравий поліхромний декор, який закривав груди. Надзвичайно своерідне поясне вбрання у Західному Поділлі ( південні райони Тернопільщини). Тут штани декорували поперечними складочками від коліна до низу штанини. Такий декоративний прийом характерний спорадично на Буковині (переважно у селах, розташованих над Дністром). Нагрудне вбрання - короткий до талії кожушок з коротким до ліктя рукавом, оздоблений аплікацією зі шкіри, характерний винятково для строїв Західного Поділля. 



Верхній одяг Східного Поділля - чугаїна рудого кольору, пошита до стану (з прохідкою). Вишивали їі яскравими вовняними нитками на комірі, лацканах, нагрудній частині, вертикальних кишенях, краях піл. Крім вишивки, застосовували кольорові вовняні нитки й кульки, які узгоджувалися з тими, які прикріплювали й до тулії парубочого капелюха. Опанчу (3ахідне Поділля) синього або сірого кольору оздоблювали на лацканах, манжетах, капюшоні червоною тканиною, на краях піл, кишенях, поясі - шнуром такого самого кольору. Кожухи декорували чорним смушком (комір, поли, низ рукавів) і вовняними кольоровими нитками. Чоловічий стрій Східного Поділля завершувала чорна смушева (стовбувата) шапка і чорні чоботи, а стрій 3ахідного Поділля - висока циліндрична шапка "на завісах" . Завіси - це три зав'язки зі стрічок, червоних або синіх, якими в кількох місцях скріплювали розріз на високій хутряній облямівці. Високу шапку виготовляли із синього сукна, такого самого як на опанчі, або червоного, як на манжетах і лацканах. По висоті шапки робили хутряний високий манжет (околок), який ззаду (по висоті) розрізали. Червоний колір на головному уборі, манжетах, лацканах гармоніював з червоним широким поясом. Окрім теплих головних уборів, на Поділлі носили різноманітні капелюхи. На західному Поділлі вони були надзвичайно гарно оздоблені на тулії фарбованим пір'ям, бісерними стрічками. Особливо ошатними робили святкові й весільні капелюхи. Для чоловічого строю Поділля характерні яскраві, насичені кольори.

            Жіночий подільський стрій включав уставкову сорочку, полотняну або ситцеву спідницю заміняла чорна обгортка (горботка), а на західному Поділлі - одноплатова опинка. Верхнім одягом слугувала свита, короткий зі смугастої біло-чорної та біло-синьої тканини кафтан «карман», капота, а також кожух. На голові носили очіпки, хустки, намітки

Своєрідними в цьому етнографічному регіоні були сорочки, в яких рукав від плеча до чохла вкривали вишивкою. Крім того, вишивали комір, манишку, уздовж якої прокладали вишивані смуги-погрудки. Низ сорочки також був вишитий. На східному Поділлі оздоблення сорочок характеризується багатством технік поверхневого шва - поверхниця, колодочки, хрестик, низь, миканиця. Вирізняється вишивка білими нитками на білому тлі, техніками низинки та килимового вишивання - чорними нитками. У західному Поділлі характер оздоблення сорочок інший. Зокрема, поширене вишивання густих, щільних узорів, без пробілів, різними поверхневими стібками. Використовували так званий "кучерявий" шов, який виконували вовняними нитками. Такі вишивки мали вигляд ворсових тканин, які ніби мерехтять самоцвітами. Поясне вбрання - сукняну спідницю-літник - оздоблювали внизу смугою чорного бавовняного оксамиту (плису), а чорну горботку - тканою червоною смугою. На східному Поділлі використовували запаски різних барв. Їх декорували поперечними візерунковими стрічками. Різноманітними на західному Поділлі були головні убори дівчат. У окремих місцевостях вони мали форму прилягаючого до голови уквітчаного каптура (Гусятинський район), іноді вони були у формі циліндричної шапки, прикрашеної червоною пряжею, штучними квітами, розповсюдженими були підковоподібні вінки. До вінка з тильного боку прикріплювали різнокольорові стрічки - бинди. 3аміжні жінки носили очіпки. Для східного Поділля характерні вишиті очіпки, що мають форму берета. Їхній круглий верх суцільно декорували поліхромною вишивкою, виконаною технікою гладі. Композицію утворювали з квіткових мотивів. Такі очіпки використовували у Вінницькій області, а також в Уманському районі на Черкащині. До очіпка прикріплювали прозору намітку, через яку просвічувала яскрава вишивка. На західному Поділлі плели ажурні очіпки з білих ниток. Верхній одяг оздоблювали кольоровим шнуром, а кожухи - вишивкою. Взуття - чоботи, черевики - декорували на задниках головками цвяхів.

Джерело: Стельмащук Г. Г. Українське народне вбрання. - Львів: Апріорі, 2013.







Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

УКРАЇНСЬКИЙ ЖИВОПИС КІНЦЯ 19 – 20 СТОЛІТТЯ

Європейський костюм 19 століття

УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.