ПроArt (історія образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва)

Українське художнє скло     Склоробництво на українських землях започатковане у III‒IV ст. і, мабуть, не без впливу східних та західноєвропейських традицій у цій галузі. Його представляють передусім вироби зі скловарної майстерні в Комарові на Волині . Однак прямих доказів про безперервність розвитку склярства до Х ст. немає, хоч поодинокі знахідки (можливо, імпортовані) стверджують застосування скляних речей у побуті слов’ян.        Ранній період склярства Київської Русі припадав на Х ст. У цей час основною продукцією були прикраси: браслети, намисто та персні. Їх виготовляли засобами ліплення, витягування, розкачування з пластичного свинцево-силікатного скла , яке поволі тужавіло. Технологічне опанування матеріалу йшло від найпростішої скляної пасти до провареного в горщиках напівпрозорого, забарвленого, а згодом прозорого скла.      Другий період склярства (XI‒XII ст.) ‒ це запровадження техніки видування виробів із свинцево-калійного скла.   Склоробне ремесло інтенсивн

Художнє скло 19-20 століття      Модерн - художній напрям в мистецтві останньої декади XIX - початку XX століття (до початку Першої світової війни). Відмінними рисами є відмова від прямих ліній і кутів на користь більш природних, «натуральних» ліній, а також розквіт прикладного мистецтва. Скло модерну прозоре, лінії тягучі, хвилясті, пружні. Скло пластичне, складних кольорів (холодні, бліді). Улюбленими мотивами були квіти, риби, краплі, зображення асиметричні. Найбільш відомими представниками цього часу в галузі скляної справи є Ежен Руссо, Еміль Галле, Рене Лалік і Луїс Тффані.     Художники модерну ( ар-нуво) тісно пов'язані з символістами. Вони вивели на сцену не тільки саму природу, а й те, що в природі до них зневажають або те, чого уникали. Бамбук, водорості, ліани, коники, метелики, сови, скарабеї, жаби, риби, бабки, лебеді, орли, павичі, змії - надзвичайно багато змій і багато іншого.     Один з видатних майстрів цього часу - Рене Лалік (1860 - 1945) - французьки

Художнє скло Ренесансу і бароко        У ранньому середньовіччі скляне виробництво продовжувало діяти в колишніх римських колоніях. Однак скло тут виготовляли переважно низької технологічної якості, зеленого кольору, обмеженої кількості форм (аптекарські флакони і склянки з «хоботками» та «в горошок»). Врешті ‒ решт у IX ст. склоробство повністю занепадає.       Наступні періоди розвитку європейського художнього скла пов’язані із впровадженням венеціанської технології ‒ так зване венеціанське скло, німецької і  богемської технологій ‒ поташне скло, а також калійно-вапнякового скла та ін.    Першими склоробами у Венеції були монахи-бенедиктинці,  які спеціалізувалися на виготовленні фляг для пілігримів . Якість скла не перевершувала інших європейських виробників. Прорив відбувся після появи технологій, рецептів і зразків візантійського скла в руках у венеціанців (після 4-го  Хрестового походу 1204 р.).                                 Склоробство Венеції 4 етапи:

ХУДОЖНЄ СКЛО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ План: Вступ 1.      Художнє скло Стародавнього Єгипту 2.      Художнє скло Стародавнього Риму Скло супроводжує людину на всіх етапах історії її розвитку. Початок склоробства губиться в глибині століть і, постійно розвиваючись, триває до наших днів. Однак, як це не дивно, в сучасній науці не існує ні єдиної теорії будови скла, ні єдиної теорії його походження. Викладаються лише найбільш поширені припущення.        Найбільш рання теорія походження скла запропонована Плінієм Старшим (79 р. н.е.). "Існує переказ, - пише Пліній, -  до гирла річки пристав корабель торговців содою. Розсіяних по березі, вони готували обід, і оскільки не виявилося каменів, щоб підставити під казанки, вони підклали шматки соди; коли ці останні розігрілися і змішалися з береговим піском, тоді потекли струмки нової рідини, що і стало початком скла ".  У більш пізні часи не раз робилися спроби відтворити цей досвід, але вони виявилися бе