МИСТЕЦТВО ГРЕЦЬКИХ МІСТ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

МИСТЕЦТВО ГРЕЦЬКИХ МІСТ

 ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я 

Упродовж тисячоліття на південних землях нинішньої України розвивались антична культура і мистецтво, починаючи від VII-VI ст. до н.е. — по IV ст. н.е. Тут були засновані греками-колоністами міста і селища вздовж морського узбережжя та в устях річок. Перші поселення з'явились на о.Березань, згодом — в усті Буга: Тіра (VI ст.), Ольвія (на правому березі Бузького лиману), Пантікапей (на місці нинішньої Керчі), Херсонес (V ст., поблизу сучасного Севастополя) та інші, менші поселення.

В архітектуру, що мала античний характер з деякими місцевими відхиленнями, міцно ввійшла ордерна система.

Будівельним матеріалом був місцевий камінь вапняк, не дуже пластичний і гарний для скульптури, оскільки райони причорноморських міст не мали мармуру чи інших кращих порід каменю.

У містах впроваджувалося прямолінійне планування за так званою гіпподамовою* системою. Вулиці перетиналися під прямим кутом.

В місті існували ордерні культові споруди, величні оборонні мури, брами іноді прикрашувались бронзовими кінними статуями, що надавали архітектурі величного вигляду. Площі з багатими житловими та громадськими забудовами прикрашали високохудожні пам'ятки мистецтва, зокрема в період римського панування.

Руїни Ольвії

 Міська брама Херсонесу

Херсонес базиліка VI-X століть 

Херсонес, античний театр

Унікальним архітектурним творінням Пантікапея є Царський курган (IV ст. до н. е.) — усипальня боспорського володаря, імовірно Левкона І, знайдена 1837 року. Під час розкопок жодних скарбів там не виявилося: могилу було пограбовано ще за давніх часів. Проте сама споруда по праву увійшла до переліку найвизначніших шедеврів архітектурного мистецтва. Окрім чудового інженерного рішення будівлі, митець надав їй глибокого філософського змісту: вузьке склепіння входу до поховання зведене під кутом. Тож до склепу шлях видається коротким, «як швидкоплинне життя людини», а зворотний — нескінченно довгим і нагадує про неможливість повернення з потойбічного світу.

Коридор-дромос Царського кургану

Численні витвори пластики, що побутували в цих містах, на початках були переважно роботами приїжджих грецьких майстрів або готовими скульптурами, привезеними із материкової Греції, які іноді належали до творів відомих майстрів грецької античної класики. Прикладом можуть бути написи на постаментах для статуй Ольвії та Херсонеса, де згадуються прізвища Праксителя, Поліклета, Стратоніда — видатних афінських скульпторів V ст. до н.е.

Скульптуру античних причорноморських міст можна поділити на два види: твори високопрофесійно'і пластики, авторами якої були або приїжджі майстри, або їхні талановиті учні, вихідці з місцевих прошарків населення, котрі своїм рівнем не поступались приїжджим; твори самодіяльних скульпторів чи ремісників, котрим властиві особливі стилеві прикмети, оригінальні стилеві й ідейно-сюжетні вирішення пластичних образів. Окрему групу, мабуть нечисленну, становитимуть привозні скульптури.

З відомих творів класичного періоду збереглась виконана в дусі афінської школи Праксителя мармурова статуя юного Діоніса із Пантікапею.

Більшість пам'яток пластики античного періоду, які збереглись на наших землях, становлять майже виключно археологічні знахідки. З-поміж них — мармурова стела (зображення двох воїнів у корінфських шоломах), надгробний рельєф із оголеною фігурою античного воїна, фрагментарно збережений унікальний твір — частина архітектурного фриза, виконаного з кримського вапняку. Фриз зображає битву скіфів з амазонками (IV—III ст. до н.е.).

У полісах Північного Причорномор'я поширився у пластиці жанр скульптурного портрета, зокрема в містах Боспорського царства, оскільки в Ольвії та Херсонесі скульптурні портрети трапляються рідше.

 Високий мистецький рівень характерний для портрета понтійського царя Мітридата VI Евпатора із Пантікапея II—І ст. до н.е.

Збереглось бронзове погруддя внучки царя Мітридата Динамії (І ст. до н.е.) у гостроконечній шапочці, прикрашеній срібними зірками.

Численні надгробні стели виявлено у Херсонесі. Тут вони переважно високі, увінчані фронтонами, прикрашені рослинним орнаментом, написами, карнизами чи акротеріями. Виявлено розписні антропоморфні надгробки, зокрема в районі цитаделі Херсонеса.

Поховальна стела з Ольвії І ст.

На терені Таврійського півострова збереглися визначні пам'ятки античного живопису, який належить до найатракційніших феноменів античного мистецтва. Такі зразки практично відсутні навіть в материковій Греції.

 Пам'ятки стінного малярства, про які йдеться, виникли на теренах України, що становить їх особливу цінність і засвідчує утворення тут своєрідної місцевої школи античного малярства.

 Хронологічно ці пам'ятки створено у другій половині IV ст. до н. є. — III ст. н. є. Найбільша кількість розписів збереглася у межі Боспорського Царства, зокрема розпис внутрішніх могильних поховальнях камер. Загалом живопис розвивався у прикрасах інтер'єрних житлових, громадських та інших споруд, тобто стінний і станковий.

Орієнтовані переважно на принцип настінних розписів, практиковані у центральних грецьких містах, приїжджі чи місцеві майстри фрескового живопису були змушені враховувати еволюцію смаків реальних замовників. Йшлося про святковий вигляд інтер'єру. Ця святковість ґрунтувалася часто на зіставленні двох-трьох яскравих горизонтальних кольорових смуг, які оперізували приміщення, надаючи йому мажорного вигляду.

Всесвітньо відомий античний пам'ятник боспорського живопису першої половини I століття - склеп Деметри. На стінах склепу збереглися зображення Деметри - грецької міфологічної богині родючості, покровительки землеробства. Сама богиня зображена в центрі склепіння — її обличчя виступає на тлі темного волосся й синього хітона, шия прикрашена золотим намистом. Сцена викрадення дочки Деметри — Кори зображена напроти входу. Праворуч і ліворуч від входу — фігури Гермеса й німфи Каліпсо. Загальний стиль малюнка відзначений наївною умовністю. Однак зображення Деметри, сповнене почуття втрати матері, яка страждає, але не примирилися із цим, ставлять розпис склепу в ряд найкращих зразків давньогрецького живопису.