Постімпресіонізм

- травня 14, 2015

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ

Художники, яких в історії мистецтва називають постімпресіоністами – Сезан, Ван Гог і Гоген – не були об’єднані ні спільною програмою, ні спільним методом. Їх поєднувало тільки відношення до імпресіоністів у часі, хоча вони і почали працювати паралельно з імпресіоністами. В дійсності, кожен з них представляє собою яскраву творчу особистість, кожен залишив власний слід в мистецтві.

Одночасно з імпресіоністами в 80-х рр. У Франції виступає зі своїми картинами голландець Вінсент Ван Гог (1853-1890), мистецтво якого найтіснішим чином пов'язане з розвитком французького живопису. Володіючи яскравою самобутньою індивідуальністю, Ван Гог виробив власну мальовничу манеру. Людина напруженого внутрішнього життя, загострених почуттів, художник не міг примиритися з навколишньою дійсністю, повною суперечностей і несправедливості. Образи його картин забарвлені песимістичними і тривожними настроями. Любий портрет, пейзаж чи натюрморт наповнений у Ван Гога тими неспокійними почуттями, що долали і його самого. Він досяг небувалого у мистецтві емоційного впливу кольору, динамічності мазка і ліній, гострої виразності форм. У його картині „Кафе ввечері” інтенсивно синє небо здається зловісно похмурим, незважаючи на величезні сяючі зірки. Пронизуючим, яскравим, лимонно-жовтим світлом залите вуличне кафе. У ньому сидять відвідувачі, по вулиці йдуть перехожі, але над усім панує настрій пустельності і тужливої самотності.

За життя Ван Гога, його картини не зустріли визнання і були високо оцінені лише згодом. “Соняхи”, “Червоні виноградники в Арлі”, “Автопортрет з перев’язаним вухом”, “Портрет лікаря Гаше”.

В.ван Гог "Автопортрет"

В.ван Гог "Автопортрет з відрізаним вухом"

В. ван Гог "Спальня Вінсента в Арлі"

В.ван Гог "Нічне кафе"

В.ван Гог "Соняхи"

Сайт Музею ван Гога (нід. Van Gogh Museum) — художній музей в Амстердамі, присвячений життю і творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога (1853—1890). Відкритий у 1973 році.

http://www.vangoghmuseum.nl/en/vincents-life-and-work

Пізніше визнання одержала і творчість Поля Сезанна (1839-1906). Спираючись на окремі завоювання імпресіоністів, він багато в чому відходить від них, створивши свою особливу манеру. Художник прагнув знайти постійний, що не залежить від освітлення в даний момент, колір зображуваного предмета. Сутністю його пошуків була передача форми співвідношеннями барвистих тонів. „Колір ліпить предмети”, - говорив Сезан. Так, у „Натюрморті з персиками і грушами” форма кожного предмета передана найтоншими градаціями кольору, а композиційне розташування продумано у всіх деталях. Усе здається матеріально відчутним і об'ємним. Але, завоювавши ці якості, живопис Сезана втратив, однак, конкретність у зображенні реальних предметів. Часто в його творах не можна зрозуміти, які саме фрукти зображені, які узяті тканини, з чого зроблений той чи інший предмет. Ці елементи абстрагування, закладені в самому методі Сезана, привели згодом мистецтво його послідовників до повної умовності форм і абстрагованості: “Курець”, “Натюрморт з корзиною фруктів”, “Гора Сент Віктуар”, “Берег Марни”.

П.Сезан "Автопортрет"

П.Сезан "Велика сосна"

П.Сезан "Гора Сент-Віктуар"

П.Сезан "Натюрморт з персиками та грушами"

http://www.cezanne-en-provence.com/en/

Сайт Музею-студії Поля Сезана в Екс-Ан-Провансі

Пошуки свого особливого шляху в мистецтві характеризують і творчість Поля Гогена (1848-1903). Подібно до Ван Гога, він теж хотів протестувати своїм мистецтвом проти навколишньої дійсності. Але не боровся з її пороками, а втікав від них. У1891 р. Гоген їде на Таїті - один з островів Тихого океану. Художника полонить екзотична природа цього острова, а життя таїтянских племен, недоторканих сучасною цивілізацією, захоплює його своєю наївністю і чистотою. У картині „Таїтянка, що тримає плід” силует жінки окреслений простими і ясними контурами. Художник милується її спокійним смаглявим обличчям, природною грацією пози. Візерунок спідниці нагадує форму гілок і листя над головою жінки. Гоген не прагне до оптичної вірності в передачі навколишнього світу. Він пише не стільки те, що бачить, скільки те, що хоче побачити навколо себе. Картини Гогена по своїй площинності, орнаментальності і яскравості фарб нагадують декоративні тканини і певною мірою мистецтво східних народів. Крім того, Гоген викликав своєю творчістю великий інтерес до культури неєвропейських народів, і це складає його безсумнівну заслугу: “Таїтянська пастораль”, “Чудесне джерело”.