ЕГЕЙСЬКА КЕРАМІКА

Кераміка Егейського світу

Близько 5000 років тому на островах і узбережжі Егейського моря почала складатися самобутня культура, яку за назвою моря називають егейською або за назвою головних центрів, крито-мікенською. Вона проіснувала майже 2000 років, поки її не витіснили в 12 столітті до нашої ери прийшлі з півночі греки. Разючі за красою та витонченістю пам'ятки залишила нам ця культура.

Коли англієць Артур Еванс зі своїми помічниками почав в 1900 році розкопки на острові Крит, його чекали тут найцікавіші знахідки. Вони підтвердили достовірність історій, розказаних в стародавніх міфах і в поемах давньогрецького співця Гомера. У них прославлялися пишність критських палаців і могутність царя Міноса.

Вже в ранній античності ми застаємо величезну різноманітність форм ваз і їх розпису. Найдавніші зразки датуються 4 тис. до н.е. Ці вироби – кругло донні чаші, миски, глеки, прикрашені розписом або рельєфними візерунками. Виконані від руки, добре випалені, ретельно відполіровані. З"являють вироби, вкриті кольоровою фарбою, яка після випалювання робила поверхню лискучою. Ця фарба, хімічна природа якої до цього часу не з"ясована, отримала назву «урфірніс» - пралак.

Справжнього розквіту кераміка о.Крит досягає на зламі ІІІ-ІІ тис. до н.е. Блискучим зразком цього часу є вази стилю "камарес". (Назва "камарес" походить від назви поселення Камарес на схилі гори Іда, в печері біля якого в кінці 19 ст. були знайдені  найяскравіші зразки такої кераміки).

 Вази стилю Камарес: за назвою крітського грота Камарес поблизу Феста. Кераміка цього стилю оздоблена світлим поліхромним розписом по темному тлу. Виконувалась на гончарному колі. Вражає різноманітністю форм. У кріто-мікенськом світі для зберігання вина, зерна, води використовувалися величезні 2-х метрові піфоси, які закопували в землю на глибину, що перевищує людський зріст. Так, успекотних умовах краще було зберігати продукти. А з іншого боку, в побуті використовували крихітні чашки з тоненькими, практично прозорими, стінками. Їх сьогодні влучно називають “яєчною шкаралупою”. У розписі кераміки переважають біла, чорна, червона і синя фарби.

Розпис, що прикрашає поверхню ваз, можна назвати вазописом. Йому властиві: тісний зв'язок з формою предмета (на високих вазах витягуються в довжину рослини, а кулясті немов обіймають своїми щупальцями восьминоги), вигадливі декоративні мотиви, включення в орнаментику зображення живих істот (риб), квітів. Орнаментальні мотиви: спіраль, зубці, сітка , зірка, пальмета.

Раковини і молюски, корали і восьминоги дивляться на нас з кріто-мікенських ваз.

Шедевром кераміки стилю камарес  є «кратер з ліліями» із Феста. Його тулуб і ніжка прикрашені скульптурно виконаними білими ліліями. Вони виділяються на строкатому тлі з орнаментом, подібним до червоних коралових гілочок.

Заключний етап припадає на 14-13 ст. до н.е. У вазопису популярні зображення птахів. Егейська культура проіснувала 2 тис. років, вона стала тим підґрунтям, на яком розвинулось мистецтво класичної Греції.