Художнє скло Стародавнього Світу
ХУДОЖНЄ СКЛО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
План:
Вступ
1.
Художнє скло
Стародавнього Єгипту
2.
Художнє скло
Стародавнього Риму
Скло супроводжує людину на всіх етапах історії її
розвитку. Початок склоробства губиться в глибині століть і, постійно
розвиваючись, триває до наших днів. Однак, як це не дивно, в сучасній науці не
існує ні єдиної теорії будови скла, ні єдиної теорії його походження.
Викладаються лише найбільш поширені припущення.
Найбільш рання теорія походження скла
запропонована Плінієм Старшим (79 р. н.е.). "Існує переказ, - пише Пліній,
- до гирла річки пристав корабель торговців содою. Розсіяних по березі,
вони готували обід, і оскільки не виявилося каменів, щоб підставити під
казанки, вони підклали шматки соди; коли ці останні розігрілися і змішалися з
береговим піском, тоді потекли струмки нової рідини, що і стало початком скла
". У
більш пізні часи не раз робилися спроби відтворити цей досвід, але вони
виявилися безуспішними. Так, "теорія" Плінія - лише легенда.
Є
теорія, що рукотворне скло було винайдено випадково, як побічний продукт інших
ремесел. В ті часи випалення глиняних виробів відбувалося в звичайних ямах,
виритих в піску, а паливом служила солома або очерет. Утворена при згоранні
зола, тобто луг, при високій температурі в контакті з піском давала склоподібну
масу. Деякі вважають скло побічним продуктом виплавлення міді.
Найдавнішим
із знайдених на сьогодні виробів з рукотворного скла вважається світло-зелена
намистинка розміром 9х5, 5 мм, виявлена в околицях міста Фіви - датується 35 ст.
до н.е.
Але задовго до цього людям було відомо так зване
природне скло - матеріал, що виник в результаті оплавлення скельної породи при
виверженні вулкана (обсидіан), удару блискавки або метеорита. Найпоширеніший
його різновид - обсидіан, природне вулканічне скло, з якого стародавня людина
виготовляв різноманітні знаряддя. Але і в більш пізній період розвитку людства
обсидіан не був забутий, про що говорить факт знаходження численних
обсидіанових виробів на території Єгипту. Іноді
вважають, що природне скло - обсидіани і тектіти - наштовхнули людини на
створення їх штучних аналогів.
Так чи інакше, початок стародавнього склоробства відносить нас до середини Ш тисячоліття до н.е. і пов'язане з цивілізаціями в
долинах Нілу, Тигру і Єфрату, островом Крит і окремими народами, наприклад,
фінікійцями. У Єгипті виробництво скла досягло розквіту до часу 18 династії
(1560-1350 рр. до н.е.), коли центром склоробства стала столиця - Фіви. Від
цієї епохи до нас дійшли скляний глек і намистина з ім'ям фараона Тутмоса Ш.
Намиста є найдавнішими предметами, цілком зробленими зі скла. Такі намиста
носили представники царського дому, і вони були не стільки прикрасами, скільки
амулетами. Це були предмети розкоші, доступні лише дуже впливовим і заможним
людям.
Античне скло в збірці
Ермітажу
ХУДОЖНЄ СКЛО СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ
Найдавніше відоме нам виробництво скла існувало в Єгипті
епохи фараонів. Найдавнішими скляними предметами є намиста, створені ще до I
династії.
Розквіт
виробництва художнього скла відбувається в період Нового царства. Від цієї доби
залишилися численні предмети: чаші синього скла, прикрашені темно-синім і
жовтим візерунком і ім'ям Тутмоса III, поліхромний флакон, намиста, трубки,
вази, різні флакончики для очних крапель і посудини для ароматичних олій,
сочевицеподібні фляги.
Серед
скляних виробів великим різноманіттям форм відрізняються різні дрібні предмети:
сережки, персні, амулети, підвіски намиста. Скло часто служило матеріалом для
виготовлення інкрустацій і накладок, імітуючи напівдорогоцінне каміння, таке як
яшма і лазурит.
Знайомство з виробами давньоєгипетських склоробів,
особливо такими, як виноградне гроно і посудина синього скла у формі риби з Амарни, дозволяє з впеністю говорити про їх високу професійну майстерності.
Так, у виноградного грона виноградини являють собою великі намистини зеленого,
синього або коричневого скла, що зображують ягоди різного ступеня зрілості, в
тому числі і переспілі.
У греко-римську епоху художнє скло виробляється
головним чином в Олександрії і сходить до давньоєгипетських зразків. Ця епоха
внесла і свої нововведення: до форм, звичних для часів Нового царства,
додаються форми, навіяні грецькими вазами, застосовується насічка на
двошаровому склі, його видувають і прагнуть зробити прозорим. З цього часу скло
стає матеріалом для повсякденного начиння.
Єгиптяни знали також техніку мозаїки з непрозорого
скла. Різнокольорові скляні пластинки розігрівалися до сплавлення і потім витягувалися
для тонких і дуже довгих смужок.
ХУДОЖНЄ СКЛО СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
В античному Римі виробництво художнього скла досягло
найвищого розквіту. Римляни надзвичайно розвинули і розповсюдили це мистецтво.
Їм належить честь винаходу техніки видування, яка здійснила в цьому мистецтві
повний переворот. Склодувна трубка з’явилась вперше в I ст. до н. е., мабуть, у
сирійців. Нова техніка знайшла застосування не тільки в Італії, але і в
Іспанії, Галлії, Німеччині. Рим і Олександрія були центрами виробництва
предметів розкоші зі скла, оскільки в цих багатих містах ремісники без проблем
могли збувати свій товар. З винаходом видування, скляні вироби увійшли в повсякденне
життя. Скло набуло прозорості і лише іноді мало синюватий або зеленуватий відтінок.
Вироби видувалися у форму, що давало бездоганно правильний рельєфний декор.
Збереглося чимало невеликих чаш такого типу. Форми цих виробів досить
різноманітні. Застосування форм дозволило виготовляти різні види посуду: у
формі людської голови, мавпи, виноградної лози, птиці, риби. Часто вони
декорувалися джгутом зі скручених скляних ниток, іноді забарвлених.
До початку епохи Імперії римляни не тільки
забарвлювали скло в різні кольори, так що його важко було відрізнити від
кольорових каменів, але і змішувати різнокольорові скляні сплави (під колір
опалу або агата) або накладати шарами один на інший. У цій техніці виконана
Портлендська ваза і знайдена в Помпеях красива посудина з опуклими орнаментами.
Для отримання орнаментів посудину з темного скла покривали шаром непрозорого
білого і вишліфовували необхідне зображення.
Зі
скляних посудин до нашого часу дійшли
кілька чаш і невеликих кубків з круглим дном, зроблених з тонкого скла і
покритих скляною сіткою, прикріпленою скляними штифтами.
Любов до яскравої барвистості, притаманна
Стародавньому Єгипту, не зникла безслідно. Між III і I ст. до н. е. в Єгипті
почалося виробництво мозаїчного скла, а потім приблизно в I в. до н. е.. виник
так званий «поліхромний стиль».
У Стародавньому Римі були відомі також техніка
гравірування по склу, розпис, двошарове скло, що імітує камею, самий знаменитий
зразок якого - прославлена Портлендська синя ваза з білими фігурами (Лондон,
Британський музей), не поступалася по своїй розкішній обробці дорогоцінної
камеї. Існувала й інша витончена техніка - позолочене скло. Деякі скляні вироби імітують кераміку, інші - бронзу, але більша
частина їх мають форму, властиву саме цьому матеріалу. Найбільш красиві зразки римського скла відносяться до часу Антонінів і
Северов.
Популярність східних виробів викликала переселення
багатьох склоробів в Рим, Галлію, на Рейн, де вони з успіхом займались своїм
ремеслом і навчали місцевих ремісників. У Галлії вироблялися скляні вироби 138
різних видів - від невеликих флаконів до великих похоронних урн.
Коментарі
Дописати коментар