Українське мистецтво найдавніших часів

Художні пам’ятки пізнього палеоліту на території України

Однією з найвизначніших особливостей пізньопалеотичної епохи було виникнення найдавнішого образотворчого мистецтва в усіх його основних формах - скульптурі, графіці, живописі і навіть музиці. Первісні люди вірили, що людина, тварини, рослини і навіть неживі предмети мають свої душі, які існують і після смерті впливають на їхнє життя. Таке вірування назване анімізмом (від латинського слова "анімус" - дух). На основі анімізму виник і дуже поширився культ загробного життя та шанування померлих, що супроводжується різноманітними обрядами.

Найбільш ранньою була скульптура. Згодом з'явилися графіка, живопис і музика. Матеріалами для мистецьких творів служили кістки тварин, зокрема бивні, лопатки, таз, челюсті, черепи мамонта і роги північного оленя, морські раковини та інше. Найчастіше зображали навколишніх тварин. Більшість творів найдавнішого мистецтва - цілком реалістичні. Так тварин первісна людина зображала такими, якими бачила їх у житті.

У живописі та графіці подавалися реалістичні сцени полювання на тварин, а також сюжети магічних мисливських дій над ними, які, за уявленням первісних людей, повинні були сприяти успішному полюванню.

Коротко розглянемо твори палеолітичного мистецтва, зафіксовані на окремих пізньопалеолітичних стоянках на території України.

Всесвітньо відомими є твори пізньопалеолітичного мистецтва, які походять з Мізина - скульптурки з бивня мамонта, здебільшого прикрашені заглибленим лінійним меандровим орнаментом. Таким же орнаментом оздоблені браслети, виготовлені з бивнів мамонта.

А найважливішими знахідками з Мізина є велика кількість кісток мамонта, поверхня яких покрита лінійним розписом, виконаним червоною вохрою, яку попередньо було змішано з кістковим жиром. Розпис на кістках та меандровий орнамент з Мізина не мають собі рівних у світовому палеолітичному мистецтві.

На мізинській стоянці, в будинку № 1, в центральній його частині, ще у 1956 році І.Г.Шовкопляс відкрив цікаве скупчення, в якому акуратно були розміщені кістки мамонта. Серед них - орнаментовані лопатки, стегно, фрагмент таза, дві нижні щелепи , уламок черепа, а також неорнаментовані предмети -кінцевий уламок бивня, молоток із рога північного оленя. Поблизу орнаментованих і неорнаментованих предметів знайдено "шумливий" браслет, виготовлений із пластин бивня мамонта і гравійований меандровим орнаментом.

Лише у семидесятих роках XX ст. С.М.Бібіков, вивчаючи весь комплекс з Мізина, із застосуванням необхідних технічних засобів прийшов до думки, що знайдені кістяні предмети входили до музичного комплексу. Проводячи дальше дослідження, С.М.Бібіков встановив, що цей набір є музикальним комплексом, який складається з інструментів стаціонарного типу (лопатка, стегно, таз, щелепи, череп), рухомого інвентарю (колотушка, молоток із рогу, "шумливий" браслет) і так званого реквізиту (шило, голка, кольорова вохра та прикраси з раковин морських молюсків).

Радянський учений, кандидат історичних наук Б. Фролов звернув увагу на чудові витвори мистецтва кам’яного віку — два браслети з мамонтової кістки, знайдені ще у 1908 році на верхньопалеолітичній стоянці Мізин (правий берег Десни поблизу Новгород-Сіверського Чернігівської області). Поверхні браслетів давній майстер оздобив складним орнаментом, що нагадує давньогрецький меандровий узор. Вивчення їх наштовхнуло на думку, що це не що інше, як календарі двадцяти-тисячолітньої давності! На мізинському браслеті бачимо досить вдалу спробу поєднання сонячного й місячного календарів. 

Як уже зазначалося, широко відомою є Кирилівська стоянка в Києві. Особливий інтерес становить знайдений невеликий уламок бивня мамонта із складним різьбленим художнім візерунком, на якому зображені голова водоплавного птаха з видовженим дзьобом, черепаха та річкові хвилі.

На поселенні Гінці зібрано багато уламків кісток тварин з різноманітними слідами роботи на них та кусків бивнів мамонта з орнаментальними нарізками.

На Добранічівській стоянці знайдено жіночу статуетку висотою 9 см, виготовлену з бивня мамонта, на Межирічській - стилізовані та геометричні зображення на виробах з кістки та рогу

На стоянці Молодове V зафіксовані залишки музичних предметів - кістяних флейт. В Криму, на стоянці Сюрень, знайдено орнаментований ріг благородного оленя.

Таким чином, твори мистецтва, прикраси та ін. мали не лише культове значення, а й відображали реальне життя й естетичні смаки людини пізнього палеоліту. Різноманітні підвіски, зокрема із зубів тварин, напевне, мали магічне значення. Передусім вони слугували мисливськими амулетами, досить поширеними у всіх пізніших племен, що займалися полюванням. Вони були також пов'язані з релігійними віруваннями і уявленнями людей епохи пізнього палеоліту.

Отже, вивчення зразків первісних знарядь праці і мистецтва, залишків жител, стоянок і перших поховань свідчить, що в палеолітичну епоху, особливо у пізньому періоді, людина досягла певного рівня матеріальної і духовної культури, що стало основою для формування й подальшого розвитку економічних і суспільних відносин та культури наступних епох. 

Але далеко не всім відомо, що в духовній культурі первісних мисливців скотарів та землеробів Північного Причорномор'я визначне місце займає пагорб Кам'яна Могила, розташований на Півдні України в долині ріки Молочної, поблизу Мелітополя Запорізької області. До теперішнього часу тут зберігається у печерах та гротах безліч наскельних малюнків, які відтворюють первісні форми релігії: тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків тощо.

Як природне утворення вона пережила кілька мільйонів років. Саме сюди понад 10 тис. років тому, тобто під кінець палеоліту, стали проникати перші групи людей, про що свідчать залишки типових для цього часу крем'яних знарядь праці. А десь на початку неолітичної доби, коли з води виступили високі ділянки заплавної тераси, Кам'яна Могила стала островоподібним підвищенням над рівнем широчезних лугів. Саме в ці часи навколо неї виникає ряд неолітичних, а згодом енеолітичних і більш пізніх поселень, мешканці яких зберігали традиційне шанування Кам'яної Могили як святилища і в обраних місцях - у пісковикових навісах, гротах та печерах - залишили унікальні історичні свідчення про своє ставлення до світу.

Зображення трапляються на всіх рівнях Кам'яної Могили - від первісного щита та брил на схилах і аж до поодиноких пісковикових скель, розташованих на рівні луків, що має певне значення для хронологічного розчленування численних зображень в гротах, печерах і навісах цієї визначної пам'ятки.

Як ми уже зазначали, перші сліди перебування стародавньої людини на Кам'яній Могилі належать до пізнього палеоліту.

Отже, хронологія наскельних зображень Кам'яної Могили охоплює величезний період (від ХХІІ - ХVІ тисячоліть до н.е. до Х - ХІІ століть н.е .).

Серед багатьох рисунків Кам'яної Могили, розташованих на тлі лінійно-геометричних композицій, добре простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. В основному вони наносилися на пісковик не фарбами, як, наприклад, у Франції чи на Південному Уралі, а протиралися шматком твердого каменю. Зрідка прадавні митці покривали утворені заглибини червоними і чорними мінеральними фарбами. А нещодавно у печері №36,б виявлені живописні малюнки, виконані жовтогарячою і чорною фарбами.

    Розглянемо окремі зображення, найбільш виразні і цінні в історико-культурному плані. Відомо, що епоха палеоліту характеризується найпростішою господарською діяльністю людини - збиральництвом та полюванням усім племенем на мамонтів, носорогів, бізонів й примітивним уявленням її про навколишнє середовище. Ці та інші види діяльності людини пізнього палеоліту добре простежуються в печері "Бізона" і "Кози". Тут, на стелі печер, кожен рисунок (мамонт, бізон, люди, змії, птахи та інші) подано окремо. Зазначимо, що зафіксовані малюнки утворюють певну композицію, що вказує на деяку універсальну концепцію світосприйняття, яка відображає вертикальну тричленну схему світобудови: птах - мамонт - змій, де птах асоціюється з небом, мамонт - із землею, а змій - з підземним світом .

Цікавим "художнім панно" є петрогліфи із печери "Містерій" (грот №51,б). На стелі печери стародавні мисливці на мамонтів, носорогів і коней відтворили незвичайне художнє полотно, на якому зображено двох мамонтів, коня, носорога, поруч - жінок, які танцють у колі; на деяких із них - маски тварин .

Перед нами ритуально-обрядова сцена поклоніння тваринам - своїм тотемам.

В епоху мезоліту (епіпалеоліту), який на території України існував у період Х - VІІ тис. років до н.е., на зміну холодному і суровому клімату приходить якісно новий, наближений до сучасного, а холодолюбну фауну змінюють зовсім нові види тварин. Мамонти і бізони вимирають, а їхнє місце займає дикий бик.

Відбуваються зміни і в трудовому житті стародавньої людини - з'являються мікролітичні знаряддя праці, кістяні пазові наконечники списів з кремінними вкладишами (Кукрекська культура), приручений собака, винайдені лук і стріли, за допомогою яких людина успішно полює на диких птахів і більш швидких тварин. Полювання стає одним із головних її занять.

Відповідно до вище охарактеризованих господарських занять мезолітичні люди, передусім мисливці, залишили на Кам'яній Могилі певні зображення. Унікальним прикладом є галерея рисунків мезолітичної епохи з печери "Коза" (№60). Тут на стелі зафіксовані фігури лося, бика, качок та інші. А головною пам'яткою цього гроту є плита - блок із зображенням полювання мисливця на кіз. Присутність на цій плиті мисливця і другої фігури кози, яка знаходилась у "загорожі", напевне, слід розуміти як відтворення древнім художником загінного полювання і процесу приручення цієї тварини .

В мистецтві Кам'яної Могили знайшли своє відображення й інші різноманітні міфологічні сюжети.

В цілому неолітичне мистецтво Кам'яної Могили за своїми стилістичними рисами є продовженням мистецтва епохи пізнього палеоліту та мезоліту, де, як і раніше, головний герой - звір (тварина). Як правило, ці рисунки виконані в реалістичній манері, хоча вже й простежується деяка стилізація образу. І тільки в енеоліті в образотворчому мистецтві відбувся яскравий спалах символізму й умовності.

Важко переоцінити значення пам'яток кам'яного віку України для розуміння найдавніших етапів первісної епохи Євразії. Досліджені тут пізньопалеолітичні об'єкти житлобудування з кісток та бивнів мамонта й оригінальні види мистецтва (скульптура, графіка, живопис та музика, а відтак і обрядовий танок) мають всесвітньо історичне значення.

Палеолітичне мистецтво України в європейському контексті. лекції Lioudmila Iakovleva

Палеолітичне мистецтво України. Архітектура із кісток мамонта. Lioudmila Iakovleva

Палеолітичне мистецтво України. Живопис. Lioudmila Iakovleva.