ПроArt (історія образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва)

 Мистецтво первісного ладу          1. Мистецтво епохи палеоліту           Період 80-40 тисяч років тому пов’язаний з появою сучасного типу людини розумної - неоанропа (кроманьонця), а 35 тисяч років тому (в епоху плейстоцену, останього Льодовикового періоду) розпочався яскравий та стрімкий розвиток первісного суспільства. Ця епоха характеризується завершенням формування сучасної людини. З'являються, на відміну від печерних, великі поселення (стоянки), здебільшого відкритого типу. Господарство, як і раніше, привласнювальне, полювання на великого звіра (мамонта, носорога, бика, північного оленя) має колективний характер. Але саме для цього часу є поява і розквіт мистецтва як такого, що досяг найвищого рівня в останній стадії палеоліту - мадлені (15-10 тисяч років тому).                 Це - зображення на стінах печер, графічні малюнки на гальці та кістці, скульптура у вигляді статуеток,...

МИСТЕЦТВО ТА ЙОГО ВИДИ Мистецтво зародилось в глибоку давнину як художнє відображення суттєвих сторін людського життя (праці, полювання, війни). Воно супроводжувало людство протягом всієї його історії, змінюючись від епохи до епохи, приймаючи різні форми в різних регіонах світу, але завжди воно відображало оточуючий світ, суспільне життя, особливості світогляду і вигляд самої людини; було засобом активного формування світосприйняття людей. Мистецтво – особлива форма суспільного пізнання, художнє (образне) відображення життя.                     Як одна з форм суспільного пізнання, мистецтво взаємопов’язане з іншими його формами: наукою, філософією, політикою. Як і наука, мистецтво істинно і об’єктивно відображає світ; з мистецтва ми черпаємо знання про життя і побут людей різних епох і країн, воно є своєрідним літописом людської історії.          На відміну від науки, мистецтво пізнає ...

          До історичної області, що має назву Слобожанщина, повністю чи частково належать території Харківської, Сумської, Луганської, Донецької областей, а також Білгородської, Воронезької, Курської.      Ці землі були заселені вільними козаками, яки отримували слободи. Історики стверджують, що вони були відносно заможними, тож тканину часто не ткали, а купували готову, фабричну. Однак натільні сорочки лишалися домотканими. Саме тому вважається, що на Слобожанщині традиція вишивки не така потужна, як у інших етнічних регіонах. Однак виокремилися свої традиції оздоблення одягу.           Жіночий одяг , в першу чергу, складався з додільної сорочки або сорочки «з підтичкою» (що складалася з двох частин), які шилися на Слобожанщини з добре вибіленого конопляного полотна. Іноді шили з льону доморобного або, пізніше, фабричного виробництва, з трьох пілок-полотнищ, що обумовлювалося шириною ткацького станку –  близько...

                                           Кераміка Стародавньої Греції               (ХІ—ІІІ ст. до н.е.)                Серед численних творів мистецтва стародавньої Еллади, що збереглися до наших днів, важливе місце належить розписній кераміці, яка була найрозвинутішим видом декоративно-ужиткового мистецтва. Керамічний посуд був дуже поширеним у грецькому побуті й супроводжував людину протягом усього їі життя. Немовлят годували із гутт — маленьких посудинок з довгим вузеньким носиком. Перед весіллям молоді виконували ритуальне омовіння, виливаючи воду із лутрофори — глечика видовжених лропорцій з двома ручками. Переможця у спортивних змаганнях на честь богині Афіни нагороджували призом — панафінейською амфорою. Глечик — лекіф, наповнений оливковою олією, клали у поховання, над яки...