ПроArt (історія образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва)

КЕРАМІКА  МЕСОПОТАМІЇ Месопотамією або Двуріччям називають територію між течіями життєдайних рік Передньої Азії — Тигра і Євфрата. У добу неоліту і міді—бронзи (V—ІІ тис. до н.е.) племена і народності, які входили до складу державних утворень Шумеру, Аккаду, Вавілону, Ассірії, були творцями своєрідної культури, яка впливала на формування і розвиток багатьох стародавніх цивілізацій, у їх числі навіть таких могутніх, як Єгипет, Егейський світ, антична Греція. Одним з найдавніших ремесел жителів Месопотамії було гончарство. Найдавніший посуд, який знаходять у похованнях у похованнях і на місцях осель, мав просту форму, вироблявся від руки і випалювався на відкритому вогнищі. Існує думка, що первісними гончарами були жінки. На зламі V-IV тис. до н.е. відбулися важливі зміни: з’являється гончарний круг і була винайдена піч для випалювання посуду. Ці технічні досягнення вплинули на якість виробів, зробили можливим художнє оформлення предметів. До наших днів найкраще збереглися п...

Мистецтво давніх слов'ян         Впродовж усього І тис. н.е. праукраїнські землі продовжували залишатися ареною Великого переселення народів. Нищівними для місцевої культури лавами прокочувалися ЇЇ теренами навали аланів, готів, гуннів, аварів (літописних обрів), булгарів, угрів.             Місцеві племена перебували вже на стадії готовності до утворення ранніх держав, аналогічних "варварським королівствам" Західної Європи, що засвідчують знахідки під час розкопок слов'янських поселень так званої зарубинецької (II ст. до н.е. — II ст. н.е.), а особливо черняхівської (II —V ст.) та київської (VI —VIII ст.) археологічних культур.            Зарубинецькі поселення, розташовані по краях берегових терас, групувалися в кількості 10—15. Розміри поселень невеликі (до 2 га). В Подніпров'ї поселення мали оборонні споруди — земляні вали. Житла трохи заглиблені, квадратної форми, з ка...

МИСТЕЦТВО ГРЕЦЬКИХ МІСТ  ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР ’ Я  Упродовж тисячоліття на південних землях нинішньої України розвивались антична культура і мистецтво, починаючи від VII-VI ст. до н.е. — по IV ст. н.е. Тут були засновані греками-колоністами міста і селища вздовж морського узбережжя та в устях річок. Перші поселення з'явились на о.Березань, згодом — в усті Буга: Тіра (VI ст.), Ольвія (на правому березі Бузького лиману), Пантікапей (на місці нинішньої Керчі), Херсонес ( V ст., поблизу сучасного Севастополя) та інші, менші поселення. В архітектуру, що мала античний характер з деякими місцевими відхиленнями, міцно ввійшла ордерна система. Будівельним матеріалом був місцевий камінь вапняк, не дуже пластичний і гарний для скульптури, оскільки райони причорноморських міст не мали мармуру чи інших кращих порід каменю. У містах впроваджувалося прямолінійне планування за так званою гіпподамовою* системою. Вулиці перетиналися під прямим кутом. В місті існували...

Трипільська культура      В 90-х рр. 19 ст. український археолог чеського походження В.Хвойко відкрив нову культуру, датовану 4-2 тис. до н.е. і названу трипільською , по місцю перших археологічних знахідок (село Трипілля на Київщині). Спершу її поширювали на територію Дніпровсько-Дністровського межиріччя. Згодом, коли румунські археологи біля села Кукутени розкопали стародавні людські поселення з подібними ознаками, ареал поширення людності цієї культури було розповсюджено на територію Дунайського басейну, Балканський півострів, острова Середземномор'я та Малої Азії і вона отримала ще назву трипільсько-кукутенська культура.           Виділяють три етапи її розвитку: 1) ранній - 3500-3000 2) середній - 3000-2000 3) пізній - 2000-1700 до н.е.    Характерні особливості матеріальної культури трипільців такі: поселення зводилися на відкритих місцях без оборонних споруд. Житло будувалося по колу, одне біля другого, середина ...